Вже стало традицією у нашій школі колядками прославляти Різдво Ісуса Христа. З року в рік намагаємося передавати учням звичаї нашого краю, рідну говірку, спів. До свята всі учні школи готувалися заздалегідь, кожен клас повинен був виконати свою пісню колядку або ж щедрівку та віншування.
На святі панував дух Різдва, а українські хустки у дівчаток додавали святковості, гарного настрою усім присутнім.
https://www.facebook.com/100051907027665/videos/664899304510599/
9 Травня
Отож, пам’ятаймо заради нашого майбутнього.
26 квітня
Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу)
Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. 26 квітня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Нагадаємо, що вночі 26 квітня 1986 року в 1:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду-131, цезію-134, цезію-137, стронцію-90.
Ця катастрофічна аварія трапилася при плановому відключенні реактора, що тривало всього 20 секунд. Її результатом стало згубне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони РРФСР з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Також були забруднені 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії, де проживало до 20 відсотків населення цієї країни.
Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії (включаючи наступні роки) склала близько 600 тис осіб.
У 2003 році, за інформацією проекту DilovaMova.com, Генеральна Асамблея ООН в резолюції A/RES/71/125 проголосила Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу, який відзначається 26 квітня.
Чорнобильська атомна електростанція, скорочено ЧАЕС - вже зупинена атомна електростанція, яка знаходиться в 2-х кілометрах від міста Прип’ять, що в Київській області. Вона фактично діяла з 1977 по 2000 рік.
За Міжнародною шкалою ядерних подій чорнобильська аварія оцінюється по максимальному 7 рівню і характеризується як «важкі наслідки для здоров’я людини та для навколишнього середовища». Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох, переважно онкологічних захворювань, принесла величезними збиток для навколишнього середовища і, в кінцевому рахунку вплинула навіть на хід історії. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються досі.
У листопаді 2016 над четвертим енергоблоком ЧАЕС почали встановлювати новий саркофаг.
23 Квітня
Всеукраїнський день психолога
Всеукраїнський день психолога вже традиційно відзначається 23 квітня.Психологія - це прикладна й академічна наука, що вивчає поведінку, психіку і психічні процеси людини. Наукова психологія постійно розвивається і є система теоретичних, експериментальних і методичних властивостей пізнання. Дослідження психічних явищ є фундаментальною основою сучасної психології.
Іноді говорать, що психологія - це наука про душу, але в матеріалістичному розумінні з неї виключено дослідження самої душі, так як це поняття ніяк не вкладається в чіткі прагматичні рамки матеріалістичного світогляду. Однак психологія, як наука і не прагне зайняти духовну нішу людської культури. Її доля - це пошук закономірностей і особливостей виникнення, формування і розвитку психічних процесів і психологічних станів людини, властивостей його психіки та поведінкових характерів. Прагнення людини підмінити властиву йому духовність психологічними доктринами, як правило може привести його у глухий кут, проте якщо не змішувати ці два поняття, то наука психологія може виявитися вельми корисна. На практиці в багатьох областях людської життєдіяльності вже давно застосовуються численні напрацювання і спостереження, які стали доступні завдяки науці психології. Психологія вносить значний внесок у розвиток і життя сучасного суспільства.
У це професійне свято «День психолога» хочеться привітати нашого психолога Совгуть Ларису Йосипівну. Завжди корисного психолога яка знає як підтримати та підбадьорити і побажати їй міцного здоров’я і простого людського щастя - частіше бути в колі люблячої родини і радіти життю, тому що воно, як відомо, прекрасне!
22 квітня
Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі)
Земля - наша годувальниця, наш спільний дім, в якому створені Богом для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і різноманітності. Вона віддає нам себе цілком. Беззаперечно дарує свою любов. Не зважаючи навіть деколи на абсолютно блюзнірське ставлення з нашого боку. Як любляча мати живить, одягає і виховує своїх нетямущих дітей. Чим ми їй віддячуємо?
Вже здавна в різних країнах світу це питання набуло нагальну актуальність. Людство нарешті, звернувши увагу на свою позицію і роль в екосистемах нашої Землі, задумалося. Невже ми почали переростати чисто споживчий період свого власного розвитку? Надія є. З’явилися і прагнення.
Так, офіційно, починаючи з 2010-го року в наших календарях на міжнародному рівні з’явився знаковий День - Всесвітній день Матері-Землі, який відзначається 22-го квітня. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/63/278, яка була затверджена з цього приводу в 2009-му році відзначалося, що термін «Матінка-Земля» досить поширений в різних культурах і загальноприйнятий у більшості країн світу, він відображає чіткий взаємозв’язок між нами і нашою планетою. Дата святкування цього всесвітнього дня так само вибрана не випадково: спочатку, за даними проекту DilovaMova.com, в цей день, в одній з найпотужніших, масштабних і розвинених країн світу, в США, відзначався День дерев. США були однією з перших країн, що заснували екологічні свята на державному рівні, до того ж дерево часто символізує життя. Здоров’я і екологія нашої планети безпосередньо залежить від наявності на ній цих прекрасних творінь Божих. Не дивно, що в національних календарях багатьох країн світу присутні подібні свята. Приміром, добрі традиції лісопосадок були притаманні нам на просторах нашої рідної землі ще з дореволюційних часів. У новій незалежній Україні, починаючи з 1998-го року в третю суботу квітня відзначається національне свято «День довкілля», яке з’явилося саме завдяки систематичному проведенню в цей день акції «Дерево - Життя». Польща відзначає «День лісопосадок» 10-го жовтня. В африканських країнах, наприклад в Алжирі відзначають щорічно «День посадки дерев» 27-го жовтня. Бельгія, Лесото, Португалія та Італія відзначають подібне свято 21-го березня, Німеччина - 25-го квітня, Ізраїль за єврейським календарем в 15-й день місяця Шват, Єгипет - 15-го січня, Іран свято озеленення територій проводить 5-го березня , КНР і Китайська Республіка - 12-го березня, Шрі-Ланка - 15-го жовтня, Японія свій «День зелені» відзначає 4-го травня, Південна Корея - 5-го квітня, Філіппіни - 25-го червня, Намібія - 8 -го жовтня, Коста-Ріка - 15-го червня, Камбоджа - 1-го червня, Венесуела - в останню неділю травня, Бразилія - 21-го вересня, Уганда - 24-го березня, Центральноафриканська Республіка - 22-го липня, Нігер - 3-го серпня, Танзанія - 1-го січня, Малаві у другій понеділок грудня, Кенія - 21-го квітня, Мексика - у другій четвер липня, Македонія цей День проводить 12-го березня.
У День Матері-Землі ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і закликаємо всіх підтримати загальнолюдські позитивні зусилля, які спрямовані на вирішення назрілих екологічних проблем. Що людина посіє - те й пожне. Не будемо про це забувати!
Свято Світлого Христового Воскресіння!
Цікаві факти про це свято.
З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят — Великдень.
Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями.
Адже ця подія — Воскресіння Ісуса Христа — є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос.
Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" - "Воістину Воскрес!"
1. ДАТА СВЯТА
Зазвичай, православний
і католицький Великдень відзначається в різні дні, але деколи трапляється, що
обидві дати збігаються.
Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським.
Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.
Причина в тому, що внаслідок календарної реформи, запровадженої в XVI столітті, церкви виконують літочислення за різними календарями: православні християни - за юліанським, а католики - за григоріанським.
Існує єдине правило, за яким Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. При цьому якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну.
2.СКІЛЬКИ ТРИВАЄ СВЯТО
Воскресіння Ісуса
Христа - є найважливішою подією всієї людської історії.
За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.
Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.
За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.
Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.
3.ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ
Вислів "Христос
воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.
4.«СВЯТИЙ ПОЦІЛУНОК»
Ще один із найдавніших
ритуалів на Великдень, який зберігся до нашого часу, — ритуал христосування.
Люди вітають одні одних "святим поцілунком" - тричі цілуючись у щоки зі словами: "Христос воскрес"— "Воістину воскрес!".
Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.
Люди вітають одні одних "святим поцілунком" - тричі цілуючись у щоки зі словами: "Христос воскрес"— "Воістину воскрес!".
Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.
5.ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ
За давнім переказом,
Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж
залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.
6.ЗВИЧАЙ РОЗФАРБОВУВАТИ ЯЙЦЯ
Звичай розфарбовувати
яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам.
Українці надали йому характерні риси, розфарбовуючи яйця притаманними
українській народній культурі орнаментами.
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.
7.КРАШАНКИ ТА ПИСАНКИ
В Україні фарбовані
яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки
(шкрябанки).
Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі).
Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі).
Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.
8.НАЙСТАРІША ПАСКА В СВІТІ
Найстаріша святкова
паска, котра зберігся до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну
п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію
зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма
Скіннера).
Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.
Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.
9.НАЙБІЛЬША ПАСКА УКРАЇНИ
А от найбільшу паску
спекли в Україні 2011 року, в Світле Воскресіння Христове, місцеві жителі
селища Ялта Донецької області.
Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.
На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок.
Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.
Гігантська паска вийшла висотою 2 метри 30 сантиметрів, діаметром 2 метри 10 сантиметрів. Вага паски склала рекордні 2 т, а точніше - 2100 кг.
На виготовлення паски пішло понад тонну борошна, близько 7500 яєць і 280 кг родзинок.
Ця подія була занесена до Національного Реєстру Рекордів.